Історія розвитку ринку акумуляторів України
В цій статті ми хотіли б торкнутися такого, можливо, цікавого для когось питання, як розвиток акумуляторного ринку України і загалом світові тенденції.
Слід зазначити, що всі думки, викладені у цій статті будуть суто суб'єктивними, і будуть грунтуватися виключно на нашому більш ніж 25 річному досвіді роботи.
Після розпаду СРСР в Україні фактично виник вакуум батарей для автомобільного транспорту, який потрохи почав заповнятися імпортними і вітчизняними акумуляторами. Одним з найперших заводів, з яким ми почали працювати був донецький завод Віват, який виробляв чорні розбірні акумулятори, що підходили виключно для вітчизняного транспорту ( в іномарки вони не поміщалися по габаритах)
Основною перевагою цих акумуляторів було те, що вони підлягали ремонту, у випадку короткого замикання банки, несправну банку можна було поміняти на іншу і продовжувати використовувати батарею. Термін служби за рахунок товстих пластин був досить довгим. Недоліки полягали у дуже великому саморозряді і потребі в постійній доливці дистильованої води. Крім того вони поставлялися сухонезарядженими, тобто для того , щоб ввести в експлуатацію їх потрібно було залити електролітом і заряджати протягом 12-24 годин, що спричиняло значні незручності і для продавців і для покупців. В подальшому, за рахунок невеликої складності у виготовленні в Україні з'явилося досить багато невеликих та великих виробництв таких батарей. З тих , з ким ми працювали це Аксум (завод в Сумах) та Ht-Alfa ( збирали в Перемишлянах із привезених словацьких комплектуючих). На цьому про ебонітові акумулятори можна завершувати, їх поступово повністю витіснили акумулятори в поліпропіленових корпусах, малообслуговувані , або зовсім необслуговувані.
Наприкінці 90х років в Україні почали з'являтися перші заводи , які виробляли акумулятори на більш-меньш сучасному обладнанні, і які могли конкурувати з недорогими імпортними аналогами. Це в першу чергу завод Ista (Дніпро), який писав на батареї зроблено за технологією Varta ( багато хто плутав з сигаретами Ватра), завод Sada (Херсон), який збирав батареї в основному з болгарських пластин
Трохи в стороні стоїть акумулятор Inci Aku, який продавався як турецький, виготовлений за технологією Exide(США), але як , насправді потім виявилося, збирався в Києві на заводі Електронмаш з турецьких пластин, що в принципі не завадило йому бути досить якісним продуктом.
Лідером на ринку була Іста, до моменту появи другого гіганта- заводу Westa (Дніпро), який почав завойовувати ринок за рахунок більших потужностей і новішого обладнання.
Як Іста так і Веста спочатку продавали батареї лише під одним, основним брендом, потім для збільшення продаж появилися додаткові бренди. Так для Істи ними стали Oberon, Volta, Stayer, Dominator. Для Вести відповідно Fire Ball, Vega, Red Horse, Klema, Inter, Force (який за рахунок грамотного маркетингу і яскравого кольору в деякий момент і в деяких регіонах займав лідируючі позиції на ринку вітчизняних батарей).
.jpg)
В середині 2000х на ринку з'явився акмулятор Amega(донецька область), який позиціонував себе, як виготовлений за технологією Moll (Німеччина), і був візуально на нього схожий. На самому початку особисто ми були досить зацікавлені цим брендом, але в подальшому деякі проблеми з маркетинговою політикою і якістю не дали нам можливості з ним працювати.
Далі ми хочемо коротко пройтися по темі імпортних акумуляторів. Першими батареями іноземного виробництва , якими ми почали займатися в 1998році були акумулятори Bosch SR ( чорного кольору, вже на той момент необслуговувані) і AAA ( торгова марка заводу Fiamm, Італія). Були разові поставки інших брендів, наприклад з Польщі завозились 5Star, які продавались під американські. Було декілька партій 4х клемних Tudor (Іспанія)-акумулятор мав універсальну полярність завдяки додатковій парі клем, декілька партій Mutlu (Туреччина), які дуже здивували нас фактично повною відсутністю браку. Взагалі тема Mutlu є досить цікавою. На сході , в центрі і півдні України, акумуляторний ринок склався так , що ці батареї були найпопулярнішими серед імпортних марок і продавалися дорожче ніж топові єропейські бренди, такі як Bosch чи Varta . Кожен власник автомобіля знав про них і вважав поза конкуренцією по якості.
.jpg)
Маючи довгу історію їх продаж, можемо погодитися із цим твердженням. Були проблемні 2018-2019 роки, коли через декілька факторів різко виріс рівень рекламацій по окремих позиціях, але на сьогоднішній день ці проблеми вирішенні і ми сподіваємось , що і надалі ці батареї будуть показувати рекордні терміни служби.
Починаючи з початку 2000-х років ми практично повністю відмовилися від акумуляторів Bosch і перейшли на акумулятори Varta через те, що на той момент Varta випускалася в корпусі із доступом до електроліту, що було більш практичним рішенням для старших і не надто справних автомобілів. Крім того важливим чинником цього вибору було те, що хоча ці два бренди робилися на одних потужностях заводу Varta, на первинну комплектацію встановлювалася лише Varta (принаймі ми не зустрічали ні разу в цій якості Bosch). Можна довго розповідати, але найголовніше тут одне: перепробувавши за більш ніж 25 років величезну кількість акумуляторів найрізноманітніших виробників, ми врешті решт сформували, на нашу думку, найбільш оптимальний асортимент, який є бездоганним за співвідношенням ціна/ якість.
На завершення хочемо перерахувати бренди , які коли небудь були чи є присутні в нашому торговому портфелі:
Віват, Сада, Іста, Аксум, Платін, Домінатор, Ht-Alfa, Оберон, Вольт, Істок, Електроісток, Веста, Стаєр, Клема, Force, FireBall, Вега, Інтер, А-Мега, Вікінг, Мустанг, Санфокс, Вольта- все Україна
Актех, Зверь, Titan, Arctic - Росія
Зубр, Енран - Білорусь
5 Star, Centra, Jenox, Sznajder, Autopart, G-Pard, Tiger, Carbon - Польща
Monbat - Болгарія
Topla, Tab, Vesna - Словенія
Medalist - Південна Корея
Mutlu, Inci Aku, Pover, Platin, Hugel, X-Force - Туреччина
Optima - США
Fulmen - Франція
Tudor, Exide - Іспанія
AAA, Fiamm, Baren, Sicar, Vipiem- Італія
Banner - Австрія
Varta, Bosch, Moll - Німеччина